Аспірантура: погляд вчора і сьогодні

Часто сьогодні з уст молодих науковців лунають скарги, що зараз важко вчитися, що раніше було краще і легше. Ми вирішили перевірити чи справді так.  Про умови навчання та вступу в аспірантуру розпитали тепер вже  викладача з великим досвідом, колишнього юного аспіранта Львівської Політехніки, пана Валерія Олексійовича Місюренка.

Всю статтю можна прочитати у третьому випуску інформаційного вісника "Молоді Науковці"

підготувала Христина Процак

Шлях молодого науковця в Україні

 У всі часи і народи молодь вважалася рушієм змін. Ми добре пам’ятаємо події Помаранчевої Революції, коли юнаки та дівчата провели багато недоспаних ночей заради приходу демократії до влади в Україні. Сьогодні молодь, на жаль, є одним із найнезахищеніших прошарків суспільства в нашій державі. Багато талановитих перспективних молодих осіб  шукають кращої долі за кордоном, де цінують кваліфіковані кадри. Причини вибору стати науковцем в Україні у молодих людей різні. Але, зазначу, що більшість майбутніх молодих науковців обирають цей шлях заради розвитку і вдосконалення особистості. І це не може не радувати. Оскільки, якщо в країні є розумні люди, які прагнуть до самовдосконалення, саме вони можуть змінити країну на краще.

Всю статтю можна прочитати у першому випуску інформаційного вісника "Молоді Науковці"

Джерела інформації бувають різні…треба вміти їх знаходити

 

 Все частіше нинішню епоху вчені ототожнюють уже не з науково-технічною революцією, а з інформацією. Проте, численні випадки з життя і пересічних людей, і науковців доводять, що всебічної поінформованості нашому суспільству все ж бракує. Про проблеми інформаційного забезпечення молодих науковців, і не тільки, в інтерв’ю з головою Колегії та профкому студентів і аспірантів Національного університету «Львівська політехніка» Богданом Поліщуком.

Розмовляла Христина Процак

Увесь текст статті можна прочитати у  другому випуску інформаційного вісника "Молоді Науковці"

Органи студентського самоврядування Польщі

Продовжуючи дослідження теми про поінформованість молодих науковців, пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з Аркадієм Мєчиньскім, корівником Студентського Парламенту університету в Зеленій Гурі імені Т. Котарбіньскєго.

Стаття опублікована у  другому випуску інформаційного вісника "Молоді Науковці"

Ділимося науковим досвідом зі сусідами

 Життя молодих студентів та аспірантів України безперечно відрізняється від наших колег з-за кордону, не лише умовами проживання, розміром стипендії, а й тривалістю навчання, особливостями співпраці викладачів та молодих науковців. Своїм досвідом з нами поділився Лукаш Хрост, аспірант третього року навчання кафедри автоматики, електроніки та інформатики.

Микола Коркішко, спеціальне інтерв’ю з Політехніки Шльонської (м. Глівіце, Республіка Польща) для інформаційного вісника "Молоді Науковці".

Всю статтю можна прочитати у другому випуску інформаційного вісника "Молоді Науковці"

Проблема недостатньої поінформованості молодих людей

 

Молода людина в своїй науковій та іншій діяльностях неодноразово постає перед проблемою недостатньої поінформованості, що призводить до певних труднощів. Багато молодих науковців не знають про свої потенційні права і можливості у їхньому ВНЗ з різних причин. На нашу думку, причиною цього є недостатнє інформування молодих вчених студентсько-аспірантськими організаціями. Молоді люди з певною недовірою ставляться до таких відділень Вишу і вважають, що вони не допоможуть їм у вирішенні проблем. Інша причина полягає в пасивності самих молодих науковців. Вірус «пасивної зірочки» охоплює широке коло людей, які нарікають на всіх крім себе… Це неправильно!

Всю статтю можна прочитати у другому випуску інформаційного вісника "Молоді Науковці"

Аспірантські будні…без маски

 

Попри численні обіцянки як чиновників, так і працівників навчальних закладів щодо повно соціального забезпечення студентів та аспірантів вишів, попри запевняння про вседоступну поінформованість і необмеженість прав та свобод молодих науковців, ми переконалися, що не так усе гарно, як хотілось би…

Наш співрозмовник (аспірант НУ «Львівська політехніка») побажав зберегти анонімність, щоб уникнути неприємностей та негараздів, яких торік було забагато.

Всю статтю можна прочитати у  третьому випуску інформаційного вісника "Молоді Науковці"

підготувала Христина Процак

Свідомість молодого науковця у радянський час і нині: чий повідець свободи довший?

 «Жити в суспільстві і бути вільним від нього неможливо». Таку тезу і різні спогади про себе у спадок кожній людині на пострадянських теренах залишила радянська доба. Одні з острахом  згадують минуле, читаючи оприлюднені документи про злочинні дії держави. Інші – з ностальгією перебирають у пам’яті епізоди власного життя, наповненого всіма барвами. І тих, і інших – мільйони. Мільйони, які мають єдине, чого в людини не можна відібрати, – свободу як право обирати власне ставлення до певних обставин і право йти власним шляхом у цих обставинах. Але як поставитися до радянського минулого, якщо керуватися розумом, а не почуттями?

Світлана Шинкарук

Всю статтю можна прочитати у  третьому випуску інформаційного вісника "Молоді Науковці"

Міжнародна співпраця на благо українських студентів

 

Отримання двох дипломів за один період навчання, удосконалення німецької мови, розширення світоглядних думок та ідей, знайомство з іноземною культурою «зсередини» - такі та інші перспективи відкриваються перед студентом-учасником міжнародного проекту обміну студентів Національного університету «Львівська політехніка» завдяки десятирічній співпраці з університетом Гіссен-Фрідберг (FH Fridberg-Giessen) у Німеччині. Детальніше в інтерв’ю з віце-директором інституту енергетики і систем керування НУ «Львівська політехніка», завідувачем кафедри електричних машин і апаратів, координатором міжнародної співпраці університетів, професором Василем Ткачуком.

Всю статтю можна прочитати у четвертому випуску інформаційного вісника "Молоді Науковці"

                                                                                       підготувала Христина Процак

Джерело: http://panteon-nauk.org.ua/ 

Українські молоді науковці у пошуках

Education TIME

Українські молоді науковці у пошуках…

Сьогодні в умовах глобалізації освітньо-професійного простору важливо вміти орієнтуватись у тенденціях його зміни та використовувати нові можливості для саморозвитку.

 

Порівнюючи освіту в Україні і за кордоном, стає зрозумілим, що якість організації навчального процесу чи кваліфікація викладацького складу кардинально не відрізняються тут і там. Насправді, якість освітнього продукту, що споживається студентами, не залежно від їх кольору шкіри, статі, суспільного статусу визначається якістю сприйняття, ініціативністю, амбіціями та зусиллями тих, що здобувають освіту.

Сорока Мар’яна

Ознайомитись зі всім текстом статті можна  в четвертому випуску інформаційного вісника "Молоді Науковці"

Джерело http://panteon-nauk.org.ua

КОНКУРС «ГРАНІ НАУКИ»

КОНКУРС «ГРАНІ НАУКИ»
на кращі статті на тему
«Українська наука: проблеми сьогодення та перспективи розвитку».

Висловіть власний погляд на сьогоденні проблеми і дайте можливі шляхи їх вирішення, оцініть стан української науки і поділіться думкою про статус українського науковця.

Переможці нагороджуються дипломами та грошовими преміями:

1 місце - 1500 грн. 2 місце - 1000 грн. 3 місце - 700 грн.

Спеціальний приз: Card Reader + USB HUB 3port.

Найкращі роботи буде опубліковано у п’ятому випуску інформаційного вісника «Молоді Науковці».

Критерії оцінювання статей:
актуальність;
кількість поставлених проблем у статті;
наявність можливих шляхів вирішення поставлених проблем.

Термін подачі статей: до 30 листопада 2009 року.

Роботи надсилати на адресу: young-scientists@panteon-nauk.org.ua з позначкою «На конкурс «Грані науки».

Результати конкурсу будуть оприлюднені на веб-порталі ЛММГО «Пантеон Наук» 
http://panteon-nauk.org.ua

Львівська міська молодіжна організація «Пантеон Наук»

Львівська міська молодіжна організація «Пантеон Наук» — молодіжна організація заснована аспіранти Національного університету «Львівська Політехніка» Миколою Семенюком, Оленою Ковальовою, Олександром Турленком, Богданом Микийчуком у вересні 2008 року у Львові.

Девіз організації: молоді науковці для молодих науковців.

Діяльність організації

На початках діяльність молодих людей була спрямована на покращення ситуації з інформування молодих науковців, для цього запрацював веб-портал організації, на якому розміщена актуальна і цікава інформація про стипендії, гранти, конкурси, конференції і семінари для студентів і науковців. Слід зазначити особливість порталу, що полягала в можливості додавати корисну інформацію активним студентам, молодим науковцям про важливі заходи, за умов їх реєстрації на порталі.

Напрочуд вдалим і корисним для української еліти і суспільства в цілому є проект в журналістській сфері, організація заснувала інформаційний вісник «Молоді Науковці».

Сформований колектив редакційної комісії інформаційного вісника, що представлений молодими фахівцями з Києва, Харкова, Львова, розкрив важливі теми для української молоді. Зокрема були поставлені акценти на особливостях освіти в України і за кордоном, соціальних проблемах та проблемі поінформованості молодих людей, проведені цікаві інтерв'ю з керівниками стипендіальних програм обміну, викладачами вузів, керівниками профспілок, студентами і молодими науковцями.

Пантеон Наук виступив ініціатором конкурсу «Грані Науки» на найкращі статті про українську науку. Організаційний комітет конкурсу складається з організацій і молодих вчених багатьох міст України і за кордону.

Організація надала підтримку проектам партнерів і активних молодих особистостей, зазначимо акцептування керівництвом організації Фестивалю Науки 2009, що був організований Профспілкою студентів і аспірантів НУ «Львівська політехніка», а також курсу тренінгів для студентів і молодих вчених, організованих Кластером науки Клубу науки і інноваційної діяльності.

Веб-портал організації
panteon-nauk.org.ua